Страхування може стати джерелом довгострокових ресурсів в яких так потребує Україна


Страхування може стати джерелом довгострокових ресурсів, яких так потребує Україна

23.01.13

2012 став для страхової галузі періодом втрачених можливостей. Темпи зростання ринку, що почали було прискорюватися на початку року, в останні місяці року знову сповільнилися. Більшість законів, так довго лобійованих страховиками, так і не було прийнято, а відносини фінансистів з регулятором міцно «заморозились» на точці взаємного нерозуміння. Рішенням цих, та багатьох інших наболілих питань, страховикам доведеться зайнятися вже в 2013 році. Яким чином страхова галузь буде протистояти кризі і що необхідно для цього зробити, розповідає екс - президент Української Федерації Убезпечення Олександр Завада. матеріали в тему: 04.02.13
Олександр Філонюк представив страховий ринок на засіданні Ради підприємців при Кабміні
24.01.13
Названі риси сучасних пайовиків кооперативів
25.01.13
Рейтинг найбезпечніших авто 2012
30.01.13
Страхова компанія "АСКА" визначила самі "аварійні" марки машин 2012
31.01.13
10 найбільших страхових виплат в Україні за 2012

Про нереалізовані можливості

Олександр Леонідович, з якими результатами страховий ринок закінчує поточний рік?

Через склалися в країні складних економічних умов ринок не зміг реалізувати свій потенціал повною мірою. Класичне страхування росло повільними темпами, частка чистих премій у ВВП залишиться на рівні 2011 року і складе 0,7% (за оцінками УФУ). АвтоКАСКО, яке за підсумками півріччя зросла на 2%, до кінця року стало демонструвати негативну динаміку. Причина - продовження старіння автопарку, а також зростання ставок по позиках і фактично повна зупинка банками автокредитування. У підсумку, зростання в цьому сегменті за підсумками 2012 р. складе не більше 1%. Динаміка ринку обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників (ОСЦПВ) за внутрішніми договорами також сповільнюється. Цим видом страхування вже охоплено понад 75% автовласників. Кількість укладених договорів протягом цього року збільшиться всього на кілька відсотків. У той же час зростання обсягу страхових премій з цього виду, який до кінця року складе, як очікується, 9%, пояснюється зростанням середнього строку дії полісів. Позитивні тенденції спостерігалися в особистому страхуванні. Поштовх цьому виду дала активізація банками споживчого кредитування. У наступному році очікуваний приріст чистих премій класичного ринку складе близько 12% і незначно перевищить рівень інфляції (7,4%). Тенденції цього року збережуться на риках автоКАСКО (прогнозне зростання до 8%) і особистого страхування (до 18%). Ринок ОСЦПВ зросте приблизно на 21%.

Нещодавно законодавці скасували норму Податкового Кодексу, згідно з якою страховий ринок повинен був перейти з 2013 р. на загальну систему оподаткування. Якими будуть наслідки цього рішення для страхової галузі?

Причини такого рішення очевидні: чиновники порахували, що після переходу страхового ринку на сплату податку на прибуток, бюджет не отримає від страховиків навіть тих надходжень, які є сьогодні. «Схемні» компанії платити податки в казну не будуть у будь-якому випадку. Що стосується класичних страховиків, то вони зараз працюють на межі рентабельності або показують збитки. Однак цей захід може мати плачевні наслідки як для страхового ринку, так і для самої держави. Повернення до системи оподаткування, що діяла до 2011 року (3% на валові платежі за вирахуванням внутрішнього перестрахування), дасть можливості для відродження на ринку схем в тому вигляді, в якому вони тоді існували. Це означає, що втрати держбюджету можуть зрости багаторазово. Щоб цього не сталося, відповідним органам державної влади тепер доведеться проконтролювати кожну операцію. А це дуже непросте питання. Дуже не хочеться, щоб по репутації страхового ринку було завдано чергового удару. Тому до питання оподаткування страхової галузі ми обов'язково плануємо повернутися в 2013 році.

Чи маєте Ви намір заодно пролобіювати скасування єдиного соціального внеску на добровільні відрахування роботодавців за договорами страхування життя співробітників?

Ми робимо все можливе, щоб ця безпрецедентна норма була скасована. «Завдяки» їй групове накопичувальне страхування життя було фактично знищено. Аналогів цієї норми немає ні в Росії, ні в Європі. Експерти УФС ретельно проаналізували міжнародну правову базу та українське законодавство, розробили проекти нормативно-правових актів, що скасовують несправедливий податок. Але порозуміння з владою поки знайти не вдається. Нам кажуть, що ЄСВ може бути скасований лише в тому випадку, якщо ми запропонуємо компенсатори. А вони просто не існують. Насправді при скасуванні ЄСВ за договорами лайфового страхування бюджет нічого не втратить. Адже щоб не платити цей податок, підприємства просто перестають страхувати своїх працівників.

Про стратегію розвитку ринку

Прийняття яких принципово важливих нормативно-правових актів ринок очікує від держави в 2013 році?

По-перше, ми очікуємо, що уряд нарешті прийме Стратегію розвитку страхової галузі. Адже відсутність затверджених на державному рівні цілей і орієнтирів зараз багато в чому стримує розвиток ринку. Прийняття Стратегії повинно зміцнити роль страхування в економічній політиці і зробити його інструментом мінімізації ризиків не тільки для громадян і підприємств, а й держави в цілому. По-друге, ми сподіваємося, що наступного року буде прийнятий закон «Про страхування». Завдяки відстрочення його ухвалення ми отримали можливість скрупульозно відпрацювати кожну з норм законопроекту. Зараз документ знаходиться на фінальній стадії редагування. Залишилося всього декілька запитань, які вимагають додаткового обговорення. Один з них - регулювання діяльності страхових посередників, у тому числі тих, для яких ця діяльність не є основною. Важливо, щоб діяльність посередників не виявилася зарегульованою штучними нормами. Тому ми пропонуємо дотримуватися в цьому питанні Європейської директиви, що регламентує діяльність посередників, яка з 2006 року впроваджена в країнах ЄС. Таким чином, ми зможемо гармонізувати українське і європейське законодавство в цій сфері. Інша важлива проблема, щодо якої потрібно знайти компроміс - впровадження інвестиційного та пенсійного страхування. У цьому випадку приводом для розбіжностей є конкуренція між різними видами діяльності - пенсійним забезпеченням та управлінням активами, з одного боку, і страхуванням - з іншого. Страховики життя сьогодні накопичили достатній досвід в організації продажів фінансових послуг клієнтам-фізичним особам. Досить сказати, що обсяг резервів страховиків життя вдвічі більше накопичень НПФ. І це при тому, що ринок страхування життя отримав дуже серйозний удар у зв'язку з введенням ЄСВ. Страховики життя вже мають розвинену інфраструктуру, тисячі навчених агентів, розгалужену філіальну мережу та значний досвід роботи з масовим клієнтом. Чи буде по-господарськи з боку держави не використовувати цей ресурс при впровадженні другого рівня пенсійного забезпечення? Задіявши «потужності» компаній, держава зможе не витрачати кошти на створення системи з нуля і знизити витрати на її адміністрування.

Яким чином законопроект «Про страхування» пропонує вирішити проблему забезпечення платоспроможності страховиків?

Компромісне вирішення цієї проблеми знайдено. Згідно з проектом, до 2018 р. регуляторні норми, що регулюють платоспроможність, будуть базуватися на моделі Solvency 1. І тільки з 2018 року буде здійснено перехід на нормативи Solvency 2, які зараз впроваджуються в ЄС. Закон створить умови для роботи і розвитку всіх компаній. У ньому немає передумов до того, щоб на ринку залишилися виключно великі страховики, оскільки передбачені законопроектом вимоги до платоспроможності виписані з дотриманням принципу пропорційності. Чим більше компанія буде брати на себе ризиків, тим більше регуляторних норм до неї буде застосовуватися.

Про обов'язкове медстрахування

Ще один законопроект, активно обговорювався у 2012 р. - «Про обов'язкове медичне страхування» (ОМС). Як Ви оцінюєте перспективи його ухвалення?

Підготовка до впровадження ОМС в Україні ведеться дуже активно. Зараз відпрацьовуються питання впровадження сімейної медицини, реструктуризації самої галузі охорони здоров'я, підготовки лікувальних закладів до впровадження ОМС і т.д. Що стосується самої моделі обов'язкового медстрахування, то вона по раніше викликає дискусії. Існує велика спокуса створити ще один соцфонди та монополізувати цей грошовий потік. Але це невірний шлях. Зрозуміло, що громіздка структура-монополіст буде захищати, перш за все, власні інтереси, а не інтереси страхувальників. Фонд не буде зацікавлений у поліпшенні якості послуг для страхувальників, суть ОМС буде спотворена. Подібна система, можливо, буде вигідна закладам охорони здоров'я як додаткове джерело фінансування. Але вона не принесе користі ні роботодавцям, ні громадянам. Тому ми наполягаємо, що цей вид обов'язкового страхування повинен працювати на ринкових умовах, постачальники страхових послуг повинні конкурувати між собою, в тому числі, і за рахунок їх якості. Крім того, досі не визначені можливі джерела фінансування ОМС. І це ще одна причина, по якій цей вид страхування не почав впроваджуватися. Хоча ми вважаємо, що необхідні кошти без праці можуть бути знайдені, зокрема, за рахунок залучення ресурсів з інших фондів - страхування від тимчасової втрати непрацездатності та від нещасного випадку на виробництві, перший з яких може скооперуватися з ОМС, а другий - перетворитися на обов'язкове страхування відповідальності роботодавця. Але щоб цей проект був успішно реалізований, і страховики змогли брати в ньому участь, за ними повинен бути жорсткий контроль. Це означає, що потрібно посилити роботу небанківського регулятора, зробити його більш прозорим, сильним, професійним. Щоб орган небанківського нагляду міг повною мірою здійснювати свої функції, викликаючи довіру не тільки у страховиків, але і у самого держави.

Яким чином у ринку в цьому році складалися відносини з Нацкомфінуслуг?

Дії комісії створювали компаніям багато складнощів. Регулятор відмовляв у видачі ліцензій (найчастіше з формальних причин), в реєстрації договорів перестрахування і т.д. Ми сподіваємося, що в наступному році робота Нацкомфінуслуг буде більш якісною. У цьому контексті знову повинен бути підняте питання про платежі нагляду. Всі розмови про корупцію, які ведуться навколо цієї теми - всього лише відмовка, що прикриває небажання створити незалежне джерело фінансування для органу нагляду. Дев'яносто відсотків країн Європи успішно застосовують платежі нагляду, які, по суті, є аналогом бюджетного фінансування. Отримуючи фінансування з ринку, комісія зможе нормально працювати - залучити професійні кадри, придбати технічне та програмне забезпечення і т.д. Сподіваюся, рано чи пізно ринок отримає професійного регулятора. Хоча не виключено, що це відбудеться тільки після його реорганізації - передачі функцій в НБУ або об'єднання з НКЦБФР.

«Закон про агрострахування з держпідтримкою несе в собі серйозні ризики ...»

Як Ви оцінюєте наслідки набуття чинності закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою»?

Щоб цей вид страхування став ефективним, потрібно ще багато працювати. Закон, з нашої точки зору, дуже «сирий» і фрагментарний. Він несе в собі серйозні ризики як для страховиків, так і для клієнтів. Прописаний в документі механізм передбачає, що страхувальник зобов'язаний спочатку укласти договір і оплатити премію. Тільки після цього його заявка на виплату компенсації буде прийнята до розгляду. Але не існує жодних гарантій, що кошти на такі компенсації щорічно передбачатимуться в бюджеті в необхідному розмірі та виплачуватися в повному обсязі. Що буде відбуватися з укладеними договорами, якщо держава не відшкодує страхувальникам частина витрат на страхування? Чи може страхувальник розірвати такий договір? Чи може страхова компанія в цьому випадку застосовувати передбачені в страховому законодавстві штрафні санкції і утримувати частину коштів, які були витрачені нею на ведення справи? Відповідей на всі ці питання сьогодні немає. Ще одна серйозна проблема полягає в тому, що договори укладатимуться на принципах співстрахування компаніями-членами пулу. Поки не зрозуміло, яким чином будуть будуватися їхні взаємини. З одного боку, солідарна відповідальність по даному виду не передбачена, тобто кожна СК буде відповідати перед клієнтом тільки в межах своєї частки. Але з іншого, це створює значні ризики для страхувальників. Вони не зможуть вибирати собі страховика, а будуть зобов'язані мати справу з кожним членом пулу. Не факт, що всі вхідні в нього компанії будуть однаково відповідальні і сумлінні.

Які ж ризики виникають у самих страховиків?

Швидше за все, компаніям доведеться в повному обсязі перестраховувати на міжнародних ринках всі ризики понад власного утримання, віддаючи за це практично всі отримані від держави кошти. Відповідно до закону, держава зобов'язується надати позику фонду катастроф у разі настання катастрофічних подій. Але, в жодному документі не сказано які гарантії для страховиків, що кошти будуть надані, хто буде зобов'язаний їх повертати і т.д. Багато питань і до системи виплат з агрострахування. Відповідно до закону, при страхуванні урожаю компанії зобов'язані виплачувати відшкодування в розмірі 100% збитку. У той же час розмір страхового платежу визначається з урахуванням рівня страхового покриття, тобто пропорції, в якій розмір збитку розподіляється між страховиком і страхувальником. Наприклад, при рівні покриття 80%, страховик відшкодовує 80% збитку, а 20% залишаються на страхувальнику. Значить, недобірая премії, компанії в будь-якому випадку будуть зобов'язані компенсувати 100% збитку? А якщо ні, хто зможе перешкодити страхувальникові, який заплатив за 50%-ве покриття ризику, подати на компанію до суду і отримати відшкодування збитку в повному обсязі на підставі відповідної норми закону? Через всіх цих протиріч агрострахування навряд чи зможе ефективно працювати. Зміни до закону повинні бути розроблені і прийняті якомога швидше.

Ринок автоцивілки очікують реформи

У цьому році системну кризу спостерігався на ринку «Зеленої карти». Подейкують, що Україна навіть опинилася на межі виключення з членів міжнародного бюро. Чи вдалося врегулювати цю ситуацію?

Ми очікуємо серйозних змін на ринку «Зеленої картки» в 2013 р. Критична маса страховиків-повних членів МТСБУ, які не задоволені нинішньою ситуацією, перевищила 2/3. Для її поліпшення була розроблена і затверджена нова стратегія роботи. Повні члени МТСБУ готові йти на радикальні кроки, щоб не допустити повторення скандалів, що розгорілися у зв'язку з банкрутством таких компаній як Інвестсервіс, Українська екологічна страхова компанія (Уеска). З 1 січня 2013 р. набирає чинності новий порядок взаємин між компаніями-емітентами «Зелених карт». Їх резерви, що формуються під виплати за такими договорами, будуть «зв'язуватися» в фонді МТСБУ і контролюватися бюро. Завдяки цій мері на ринку повинен встановитися порядок. Фонд МТСБУ - це безпечна гавань для резервів. По-перше, страховики не зможуть витрачати їх на виплату завищених комісійних посередникам. По-друге, якщо СК збанкрутує, ні вона ні її кредитори не зможуть забрати гроші з фонду, кошти підуть тільки на виплати відшкодувань. Такий захід - оптимальний вихід, в усякому разі, до тих пір, поки не буде впроваджений пруденційний нагляд, і поки регулятор не зможе гарантувати мінімальний рівень платоспроможності всіх страхових компаній, що працюють на ринку.

Але ще зовсім недавно, коли створення такого фонду було запропоновано в законопроекті, вносити зміни до закону про автоцивілку, ви наполягали на ветуванні документа?

Це абсолютно різні речі. Закон пропонував створення в обов'язковому порядку окремого, вже п'ятого фонду. Розмір відрахувань був би встановлений адміністративно. Це несло б у собі серйозні ризики. Зараз же йдеться про впровадження додаткових внесків у вже існуючий фонд, але зовсім інший ідеологічній платформі. Механізми оплати і використання цих додаткових внесків відпрацьовувалися самими членами МТСБУ і затверджувалися загальними зборами. Тобто зараз мова йде не про норми, насильно нав'язаних «зверху», а усвідомленому рішенні самого ринку.

Тоді, можливо, варто подумати про подібні заходи обережності і для страховиків, що працюють на «внутрішньому» ринку автоцивілки?

Така можливість зараз обговорюється в якості тимчасового заходу. Принцип пропонується той же - «зв'язування» резервів компаній. Тільки не буде централізованих виплат з фонду та централізованого перестрахування. Але дискусія з цього приводу тільки почалася.

Чи бачите Ви необхідність у підвищенні вартості полісів автоцивілки?

З лютого 2013 вступає в силу ряд норм нового закону про ОСЦПВ (закон № 5090 був прийнятий парламентом 5 липня 2012). Після цього виплати страховиків за збиток по життю і здоров'ю потерпілих у ДТП, за приблизними оцінками, можуть зрости на 400 млн.грн. за рік. Зараз компанії, по суті, здійснюють тільки виплати на поховання. Адже медицина в Україні офіційно є безкоштовною, і потерпілі, як правило, не можуть підтвердити свої витрати на лікування, здебільшого неофіційні. Але за договорами, укладеними після 5 лютого 2013 р., страховики будуть зобов'язані виплачувати потерпілим компенсації в розмірі не менше гарантованих законом сум, незалежно від того, чи зможуть потерпілі надати в СК документи, що підтверджують їх медичні витрати. Тому платіж однозначно потрібно підвищувати. За попередніми оцінками, вартість автоцивілки в наступному році має зрости приблизно на 25%. Якщо Нацкомфінуслуг не схвалить підвищення тарифів, виконання нових норм закону може опинитися під загрозою. Одночасно із зростанням цін потрібно вжити ряд заходів, щоб протидіяти демпінгу на ринку. Адже чим вище буде вартість полісів, тим більше у компаній буде спокуса нарощувати продажі за рахунок збільшення агентських комісій. У даному контексті питання про зв'язуванні резервів по автоцивілці у фонді МТСБУ може стати дуже актуальним.

Чи очікуєте Ви нових банкрутств компаній, що працюють на ринку обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласників?

Проблема протидії недобросовісній конкуренції на цьому ринку все ще не вирішена. Зараз є дуже багато прихованих неплатоспроможних компаній. Вони працюють лише тому, що будують свою діяльність за принципом «пірамід», роблячи виплати за рахунок залучення платежів від нових клієнтів. Як тільки приплив грошей припиниться, вони виявляться банкрутами. Тому ринок як можна скоріше повинен пройти етап «очищення». Чим раніше регулятор і МТСБУ зможуть налагодити жорсткий контроль за діяльністю страховиків, і Нацкомфінуслуг почне зупиняти ліцензії недобросовісних СК, тим «гостріше» буде проходити процес. Ми побачимо на ринку справжній «вибух» - про банкрутство можуть відразу заявити 10-15 компаній. Але втрати страхувальників та МТСБУ при цьому будуть менше, ніж якщо цей процес буде розтягнутий у часі. Недостатньо жорсткі заходи до порушників приведуть до того, що неплатоспроможні СК і далі будуть продавати поліси, нарощуючи обсяг своїх зобов'язань. Звичайно, у разі банкрутства компаній виплати потерпілим буде здійснювати МТСБУ. Але чи варто доводити до того, щоб на оплату їх боргів витрачалися десятки мільйонів гривень, що належать, в тому числі, сумлінним страховикам?

Тобто ситуація все більше починає нагадувати криза 2009 р.?

Ніхто не говорив, що криза закінчилася, він продовжується. Але зараз він буде не такий гострий як у 2013-2009 рр.., А розтягнеться в часі. У багатьох страхових компаній залишається все менше запасу міцності, вони все більше залежать від припливу нових платежів.

Що можна зробити для того, щоб не допустити загострення ситуації?

На прикладі реформування ринку «Зеленої картки» страховики вже продемонстрували свою готовність до консолідації та прийняттю, нехай болючих, але однозначно ефективних рішень. Тепер слово за регулятором. Якщо він зможе швидко імплементувати дієву систему протидії недобросовісній конкуренції, криза швидко мине, ринок почне відновлюватися й рости. Розвиток галузі також багато в чому буде залежати і від ставлення до неї влади. Важливо, щоб держава нарешті усвідомило, що страхування є ефективним механізмом управління ризиками та забезпечення стабільного економічного розвитку. До того ж, не можна забувати, що саме страхування може стати джерелом довгострокових ресурсів, в яких зараз так потребує Україна. Замість того щоб позичати кошти у міжнародних інвесторів і кредиторів, держава може сприяти їх акумулювання з допомогою страхового ринку і направляти на інноваційний розвиток економіки. Але для цього спочатку потрібно підтримати цей ринок. І мова не про бюджетні кошти. Якщо інвестори побачать реальний потенціал в українському страхуванні, вони самі будуть вкладати капітали в його розвиток. Потрібно лише щоб держава забезпечила належне регулювання ринку і прийняття адекватної законодавчої бази. Тоді страхування вже через кілька років стане потужним локомотивом розвитку економіки.

Про УФС

Ви займали посаду президента УФС з дня заснування цієї організації. Однак наприкінці грудня загальні збори членів Федерації затвердив кандидатуру нового президента - Андрія Перетяжка. З чим пов'язані кадрові перестановки, і яким чином вони можуть відбитися на стратегії роботи УФС?

Будь-які стратегічні рішення в УФС завжди приймаються всіма членами Федерації. Принципи та можливості кадрових ротацій закладалися ще при її створенні. Обрання нового президента не було миттєвим рішенням. Консультації з цього питання велися з літа. Після розгляду декількох можливих претендентів на посаду президента УФС, була обрана кандидатура, яка найбільш відповідає вимогам нинішнього часу. Безумовно, новий керівник - це і нові ідеї, нові проекти. І учасники Федерації очікують, що зміни, які відбудуться в президії і складі УФС, дадуть можливість не тільки розвивати колишні досягнення, але й рухатися в нових напрямках. Напередодні Нового Року загальні збори також затвердив основні напрямки діяльності УФУ, а Президія - План роботи Федерації. Тому, ми починаємо рік з чітким розумінням того, що необхідно робити для досягнення нашої головної мети - розвитку класичного страхового ринку в Україні - прозорого, платоспроможного, клієнтоорієнтованого, в повній мірі забезпечує потреби суспільства в управлінні різноманітними ризиками сучасного світу.


Олександр Завада: екс - президент Української Федерації Убезпечення

16 декабря 2018 года

Комментариев пока нет!
Ваше имя *
Ваш Email *

Сумма цифр справа: код подтверждения

Популярное:

  • Действует ли медицинский полис в другом городе (521)
  • Как получить медицинский полис гражданину Украины (224)
  • Страховой медицинский полис военнослужащих (178)
  • Если вовремя не поменял медицинский полис (159)
  • Медицинский полис для граждан Украины (120)
  • Получить медицинский полис пенсионеру (113)

  • Надавно добавленные материалы:

    Договор страхования жизни и здоровья

    Договор страхования жизни и здоровья - это отличная возможность обеспечить себе дополнительную уверенность в завтрашнем дне. Правильное и внимательное прочтение его перед подписанием снижает риски остаться

    Читать далее

    Как расторгнуть договор страхования

    Вопрос . Как быть, когда договор о страховке оформлен, деньги уплачены, но есть желание расторгнуть соглашение. И вернуть при

    Читать далее

    Лицо заключившее договор страхования

    Статья 985 ГК предусмотрена возможность заключения договора страхования в интересах третьих лиц (застрахованных лиц), но только с их согласия, кроме случаев,

    Читать далее

    Предусмотренное в договоре страхования в

    В соответствии со ст. 7 Закона о пенсионном страховании общеобязательное государственное пенсионное страхование осуществляется, в частности, по принципам:законодательного определения

    Читать далее

    Договор страхования в рф

    ГЛАВНАЯ - ГЛАВА 48. СТРАХОВАНИЕ1. Страхование осуществляется на основании договоров имущественного или личного страхования, заключаемых гражданином или юридическим лицом (страхователем) со.1.

    Читать далее

    Договор страхования в праве

    (Игбаева Г.) ("Арбитражный и гражданский процесс", 2007, N 9) Текст документаГРАЖДАНСКО-ПРАВОВАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРА СТРАХОВАНИЯИгбаева Г. докторант Санкт-Петербургского университета МВД России, кандидат юридических наук.Договор страхования

    Читать далее

    Договор страхования относится к

    Договоры страхования ответственности относятся к имущественному страхованию. Договор страхования ответственности может быть заключен только в пользу потерпевшего лица (п. 3 ст. 931,

    Читать далее